Встановлення назогастрального зонда в Києві

ПРОКОНСУЛЬТУВАТИСЯ

Ми допоможемо вам вирішити вашу проблему!

Коли хворий не може самостійно приймати їжу внаслідок травми, захворювання або операції, йому може бути показана установка шлункового зонда. Це спеціальна тонка трубка, яка вводиться через ніздрі та дістає до самого шлунка через стравохід. Таким чином через шприц можна поставляти рідку їжу прямо в шлунок і пацієнту не потрібно буде її жувати та ковтати.

Якщо потрібна постановка назогастрального зонда або консультація по його застосуванню та догляду за пристроєм, зверніться в центр «Меддопомога». Лікар прийме вас у себе в кабінеті або приїде додому в обраний вами день і час, включно зі святковими та вихідними днями.

ДЛЯ ЗАПИСУ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ ТЕЛЕФОНУЙТЕ ПРЯМО ЗАРАЗ

У яких випадках рекомендується постановка шлункового зонда?

Установка шлункового зонда, крім випадків, коли хворий не може самостійно приймати їжу, також може проводитися при інших умовах і з метою, відмінною від годування пацієнта:

  • введення і виведення лікарських засобів в / зі шлунка;
  • евакуація їжі, пиття і повітря зі шлунка при операціях;
  • при інтубації та штучній вентиляції легенів;
  • а також при ряді гострих станів, як то непрохідність стравоходу або кишечника, панкреатит, психічні та неврологічні порушення.

Таким чином, для оперативного втручання і для годування пацієнтів, які самі не можуть з тих чи інших причин приймати їжу, як зазвичай, і потрібний назогастральний зонд встановлення таких трубок може бути проведено тільки спеціально навченим медпрацівником. Оскільки неправильні дії при виконанні цієї тонкої роботи можуть призвести до дуже неприємних наслідків

Вартість встановлення:

ПослугаВартість
Консультація від 490 грн
Встановлення назогастрального зонда від 2000 грн

ЗАПИС НА ПРИЙОМ

Типові ускладнення при неправильному зондуванні

При неправильному зондуванні можливі розриви самої трубки, її скручування і закорковування. Найшкідливіше в такому випадку метеоризм. Один з найнебезпечніших варіантів потрапляння трубки в дихальну систему. Некоректна установка в будь-якому випадку може загрожувати суттєвим погіршенням стану хворого:

  • пошкодження слизової з відкриттям кровотечі;
  • розрив стравоходу;
  • потрапляння вмісту шлунка в дихальні шляхи;
  • закидання шлункового соку в стравохід з подальшим запаленням;
  • пролежні в носоглотці;
  • блювота.

Тому, якщо ви зіткнулися з необхідністю зондування, скористайтеся послугами фахівців «Меддопомоги»:

  • лікар приїде до вас додому;
  • професійно встановить шлункову трубку;
  • проконтролює функціональність;
  • проконсультує, як слід користуватися зондом, доглядати за ним і зондованим пацієнтом, як часто міняти зонд.

Як правило, трубки для харчування, виготовлені з силікону, стійкого до кислого середовища шлункового соку, необхідно міняти раз в три тижні. Коли це буде потрібно, не намагайтеся повторити процедуру самостійно: вона здається простою з боку, коли її виконують професіонали відпрацьованими відточеними рухами. У разі, якщо за справу візьметься дилетант, може скінчитися реанімацією.

Кому найчастіше встановлюють трубку в шлунок

З такою необхідністю щодня стикаються сотні людей в Україні, як і в усьому світі. 

Найбільш часті випадки:

  • підготовка до планової операції на органах черевної порожнини та грудної клітки;
  • період після складних операцій на горлі та стравоході;
  • важкі захворювання на останніх стадіях;
  • тривалі несвідомі стани, кома;
  • відновний період після інсульту з втратою глотального рефлексу;
  • вигодовування ентеральним харчуванням недоношених дітей;
  • деменція і психічні порушення, пов’язані з відмовою від їжі.

При цьому існує перелік протипоказань, при яких використання таких трубок неможливо фізично або вкрай небажано в силу високого ризику ускладнень:

  • щелепні переломи та інші травми;
  • розширення вен в стравоході;
  • низька здатність згущуватися крові, гемофілія;
  • загострення виразки шлунка;
  • носові кровотечі;
  • яскраво виражена серцева недостатність.

Прийняти рішення про зондування або відмову від таких дій має право тільки лікар, який об’єктивно зважить всі «за» і «проти» з урахуванням можливих ризиків і позитивного ефекту. І саме лікар приймає рішення про те, коли пацієнтові вже можна обійтися без назогастральної трубки.

Як годувати зондованого пацієнта і доглядати за ним

Лікар «Меддопомоги» під час консультації пацієнта і його рідних вдома або в клініці обов’язково розповість про особливості годування через трубку:

  • воно здійснюється, тільки коли верхня половина тіла піднята, і ви перевірили, що зонд не змістився;
  • зовнішній кінець опускається на рівень шлунка і затискається;
  • спеціальний шприц Жане з сумішшю встановлюється в з’єднувальний порт;
  • після цього кінець зонда підіймається вгору на 50 см;
  • затиск знімається і суміш без тиску протягом декількох хвилин надходить в шлунок;
  • суміш, набрана в шприц, повинна бути попередньо розігріта до 38 градусів;
  • суміш набирають спочатку по 100 мл, поступово збільшуючи порцію до 300 мл при наступних прийомах їжі;
  • харчування такі чином проводиться 5-6 разів на день при добовому обсязі води і їжі для дорослого до 2 л.

Після закінчення годування зонд промивають водою, затискають, опускають до рівня шлунка, знову знімають затиск і закривають заглушку. Важливо стежити, щоб в зонд не попадав повітря, а вміст шлунка не випливало через нього назад.

Щоб на слизовій не виникли пролежні, періодично потрібно прокручувати трубку і час від часу знезаражувати її спеціальними засобами.

У стаціонарі обладнані сучасні палати трьох рівнів комфортності, пацієнти під постійним наглядом лікарів і медсестер, тому зондувати хворим надається найкращий догляд з безперервним моніторингом їх стану.

Зателефонуйте в «Меддопомогу», щоб отримати консультацію з зондування.

Залишилися питання? Зв’яжіться з реєстратурою або замовте зворотний дзвінок.

Зателефонуйте нам

 

Зв’яжіться з нами

Замовити дзвінок

 

Поділитися

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на telegram
Telegram
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на email
Email
Догори