Видалення поліпів

Поліп – це доброякісна пухлина епітеліального походження. Вона зустрічається у різних органах: носі, прямій кишці, матці тощо. За статистикою, поліп має носа від 1% до 4% людей. Поліп, що виріс, завдає дискомфорту, але найнебезпечніше, що він може переродитися в злоякісну пухлину.

ВИДАЛЕННЯ ПОЛІПІВ У НОСІ

Поліпи в носі ускладнюють дихання, викликають головний біль, знижують нюх та слух, руйнують сон, сприяють набряку навколишніх тканин. Найчастіше вони утворюються через алергічні захворювання, порушення структур носової порожнини (зокрема, викривлення перегородки носа), хронічні запалення.

Важливо вчасно та правильно діагностувати наявність поліпів, які навіть після перегляду рентгенівських знімків лікарі можуть сприйняти як хронічний чи гострий гайморит. Проте поліпи, побачені вже у порожнині носа, не сплутаєш з іншими утвореннями. Встановити правильний діагноз допомагає огляд за допомогою зонда.

Третина пацієнтів страждає одночасно на поліпи та бронхіальну астму, порушення гормонального фону та генетичні, має алергічну реакцію на анальгін, аспірин, диклофенак та інші жарознижувальні та знеболювальні засоби.

Поліп утворюється, коли слизова оболонка провисає, і на цьому місці збираються еозинофіли – клітини, які є будівельним матеріалом для поліпа. У більшості випадків поліп виростає у верхівці носової порожнини.

Найчастіше поліпи видаляють хірургічним способом.

Раніше поліпи прибирали, використовуючи металеву петлю, її основа охоплювала ніжку поліпа, тіло новоутворення підсікалося, і поліп віддалявся. Операція дискомфортна, викликає рецидиви, поліпи розростаються знову, через півроку-рік. Є й протипоказання – бронхіальна астма, операція може стати причиною нападів та формування астматичного статусу.

Сучасна методика, з допомогою якої видаляють поліпи, включає застосування ендоскопічного устаткування. Все, що відбувається всередині носа, виводиться на монітор, поліпи видно зсередини. Встановлюють, чи є в середньому вусі рідина, в якому стані знаходяться голосові складки тощо.

Операція проводиться в пазухах і порожнинах носа, які недоступні для звичайних методів хірургії. Операцію роблять через ніс, без розрізів, за допомогою мікродебридера чи шейвера, завдяки яким слизова оболонка майже не травмується.

Ще одна перевага – можливість виконувати роботу під місцевою анестезією, коли пацієнт уникає дискомфорту під час операції. Хірург видаляє утворення цілком, не даючи їм знову вирости. Операція, що проводиться в стаціонарі, вимагає, щоб пацієнт затримався в лікарні 3-7 днів.

Інший метод – лазерна техніка. Завдяки лазеру забезпечується найбільша чистота поверхні носової слизової оболонки після завершення операції, що перешкоджає зростанню поліпів надалі. Операцію проводять лабораторно, роблячи місцеву анестезію.

Чи якісно видалені поліпи, можна перевірити в рамках ендоскопічного дослідження носоглотки та носа.

Крім цього, використовуються гомеопатичний та медикаментозний методи лікування. Пацієнтів упродовж пів року спостерігає фахівець. Ускладнень не буває.

Ефективно припікати поліпи, використовуючи кріотерапію. Якщо трапляється рецидив, роблять операції на придаткових пазухах, з яких ростуть поліпи. При цьому прогноз є досить сприятливим.

ВИДАЛЕННЯ ПОЛІПА МАТКИ

Матковий поліп найчастіше утворюється на внутрішній стінці, виступаючи у порожнину матки. Завдяки широкій основі або тонкій ніжці він прикріплюється і досягає іноді до кількох сантиметрів у розмірах. У межах порожнини матки є поліпозні розростання, проте іноді вони проростають через цервікальний канал у піхві.

Доброякісний поліп ендометрію не загрожує життю та здоров’ю жінки, часто він зникає самостійно. Якщо є кровотеча чи лікар підозрює атипію, зазвичай радить дуже швидко прибрати поліп.

Чи дають себе знати поліпи матки? Іноді їх утворення та подальше зростання не супроводжуються симптомами. Однак частіше відбуваються порушення менструацій, з’являються кровотечі між місячними, вагінальні кровотечі після менопаузи. У ряді випадків після менопаузи жінки помічають невеликі виділення мажучого характеру або навіть кровотечу.

Варто звернути увагу і на болі та неприємні відчуття протягом статевого акту, а також такі прояви як апатичність, слабкість, непритомність. Великий поліп іноді тисне на інші органи, з’являються спазми.

Чому з’являється поліп ендометрію? Він не залежить від віку, причиною бувають запалення, гормональні порушення, ерозія шийки матки. Поліпи утворюються, коли клітини ендометрію посилено зростають. Явна причина, чому в матці утворюються поліпи, ще не встановлено, проте частина фахівців говорить про те, що причина – підвищення рівня гормонів, зокрема естрогену.

Також фактором ризику є ожиріння, вік від 40 до 50 років, нестача прогестерону, аборти, цукровий діабет, зайва вага, гіпертонія та прийом тамоксифену – ліки, які прописують хворим на рак молочної залози.

Щоб діагностувати поліп цервікального каналу або ендометрію, часто мало рядового огляду у гінеколога. Потрібні спеціальні діагностичні процедури:

  • гістероскопія (завдяки їй не лише встановлюють кількість поліпів та їх розмір, а й беруть на дослідження частинки тканини);
  • УЗД малого таза;
  • метрографія (рентген та застосуванням контрастного реагенту);
  • вишкрібання порожнини матки в діагностичних цілях, а також видалення цервікального поліпа, який потім відправляють на гістологічне дослідження.

За результатами дослідження стає зрозуміло, який тип поліпа в даній ситуації, може бути залізистий, покритий залізистим епітелієм, або залізисто-фіброзний – покритий залізистим епітелієм та вкрапленнями сполучної тканини. Лікування таких поліпів не обійдеться без терапії гормонами.

Залізисті поліпи утворюються в основному у молодих жінок, залізисто-фіброзні – у жінок після 40 років. Особливо небезпечні плацентарні поліпи, які створюються із фрагментів плаценти, яка не була повністю видалена через складний аборт, викидень або завмерлу вагітність. Такі поліпи кровоточать та загрожують інфікуванням.

Якщо поліп цервікального каналу чи ендометрію не видалити, здоров’я жінки може серйозно постраждати. Воно проявляється у зміні роботи залоз та гормональних збоях. Доброякісні пухлини іноді розросталися в рак шийки матки чи передракові стани. Жінка може стати безплідною.

Лікарі наполягають на своєчасному видаленні поліпів. Зазвичай це здійснюють хірургічним методом – поліпектомією. Найчастіше поліп видаляють, проводячи звичайне вишкрібання стінок кюреткою і роблячи гістероскопію. Спочатку порожнину матки оглядають спеціальним приладом гістероскопом, потім видаляють поліп обраним способом, частіше лазером різного ступеня інтенсивності, залежно від характеру і розміру поліпа. Можна видалити кілька шарів тканини, рубець при цьому не утворюється, судини запаюються.

Реабілітація займе лише кілька днів, після чого жінка повертається до звичайного, повноцінного життя. Цілком загоєння відбудеться через 6 місяців. При завеликому розростанні матку видаляють повністю.

Видалення поліпів товстої та прямої кишки

У цьому випадку розрізняють кілька видів поліпів, найпоширеніший з них – аденома, доброякісна або передракова пухлина, що загрожує згодом стати інвазивним раком, якщо її не лікувати та дозволити рости протягом декількох років.

Зрідка можна виявити поліпи, які вже стали малими формами раку, це поліпозні ракові новоутворення. Частина поліпів стає раковими, і під мікроскопом видно, що поліпозні клітини більше схожі на рак, а не аденому, навіть якщо поза стінками кишечника інвазія не спостерігається. Ці поліпи – диспластичні, інша назва – «рак на місці».

Ще один тип поліпів, що часто зустрічається, – гіперпластичний. Такі поліпи ростуть у товстій кишці, частіше у прямій. Вони не стають раковими як запальні поліпи, що зустрічаються у хворих з діагнозом «коліт», коли є інфекція або запалення кишечника.

Розмір та форма поліпа може бути різною. Зустрічаються пласкі поліпи на поверхні товстого кишечника та «грибки», що випирають у товсту кишку. Аденоми бувають від декількох міліметрів до майже 10 см.

Відрізнити небезпечні аденоми від простих поліпів одним поглядом замало. Необхідно видалити утворення чи провести біопсію.

Більшість поліпів занадто мала, щоб бути зруйнованою або видаленою протягом колоноскопії. У поодиноких випадках поліпи настільки великі, що їх важко видалити колоноскопом. Поліпи розміром більше забираються оперативно, робиться резекція сегмента або частини товстого кишечника або застосовується колоноскопія з лапароскопією.

Зазвичай доброякісні новоутворення у прямій та товстій кишці середнього та маленького розміру. Їх видаляють за допомогою колоноскопа у клініці, застосовуються інструменти, які проходять у колоноскопі через вузький канал.

Невеликі поліпи прибирають хірургічними щипцями, відрізаючи частинки шару, що вистилає пряму кишку. Великі поліпи видаляють металевою петлею на зразок ласо, що пропускається через тонку порожню трубку із пластику. І “ласо”, і трубочку проводять у колоноскопі через канал. Петлю накидають на поліп, часто схожий на гриб, затягують і пускають через дріт електричний струм, щоб припекти ніжку поліпа. Якщо є можливість поліп відправляють на патологічний аналіз.

Іноді поліпи безпосередньо спалюють теплом після проведення однієї та більше біопсій. Великі та плоскі поліпи вилікувати колоноскопією важко.

Найкращий випадок – коли поліп повністю прибирають, один раз прикладаючи петлю із дроту, але це не завжди ефективно, якщо поліп середнього чи великого розміру. Іноді поліп видаляють частинами, кілька разів прикладаючи петлю із дроту.

Безпечне та просте видалення поліпів можливе за допомогою введення в стінку кишечника розчину, наприклад, сольового, використовуючи катетер, що пропускається через колоноскоп. Рідина після введення розтікається, розширює стінку кишечника, глибокі м’язові шари кишечника стають більш захищеними від пошкоджень залізною петлею.

Іноді видалити поліп повністю, провівши лише один сеанс колонскопії, не можна. У цьому випадку місце, де знаходиться поліп, відзначають барвником, наприклад, тушшю, тоді ділянку легше виявити.

Колоноскопія, як правило, повторюється через кілька місяців, поліп, що залишився, знову видаляють металевою петлею. Прибрати великий поліп без решти можна іноді за допомогою 3-4 процедур колоноскопії.

Якщо в товстій кишці є аденоми, і їх не можна видалити колоноскопом, роблять сегментарну резекцію кишечника, довжина становить від 17,5 до 25 см разом з кровоносними судинами та лімфатичними вузлами, які живлять кишечник, з’єднують кінці, що залишилися.

Більшість пацієнтів запитує, чому видаляють велику частину кишечника, якщо поліп доброякісний? Річ у тім, що часто доброякісні пухлини містять ракові.

Частина великих доброякісних поліпів видаляється резекцією овального фрагмента стінки кишечника невеликого розміру, що включає поліп та невеликий обід стінки здорового кишечника. Така резекція отримала назву «клиноподібної». У цю операцію не входить розділ кровоносних судин. Процедура не така радикальна, товста кишка розрізається мінімально, забирається на порядок менше тканин. Ускладнення виникають рідко, оскільки процедура має менший обсяг. Пацієнти повертаються додому через кілька днів після операції, а чи не через 3-5 днів.

Іноді найкращий спосіб видалення поліпів – це колоноскопія з лапароскопією, коли пацієнт перебуває під загальним наркозом. Вирізаються навіть ті поліпи, які неможливо забрати за допомогою звичайної колоноскопії.

Поділитися

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на telegram
Telegram
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на email
Email
Догори