Трофічна виразка

Трофічна виразка – одне з найдавніших захворювань, про нього згадував ще Гіппократ. Воно є утворенням на шкірі, яка не гоїться протягом тривалого часу (від 1 місяця). Зазвичай має хронічний характер.

Виразки утворюються там, де порушена іннервація, їх супроводжують і травми, хвороби спинного мозку, а також великих нервів, цукровий діабет, важка форма варикозного розширення вен. Також мають місце радіаційні виразки, спричинені опроміненням.

Небезпека трофічних виразок у тому, що вони нерідко перетворюються на злоякісні, тобто рак шкіри. Якщо у виразці присутня грибкова інфекція, а також мікроби фрагіліс, петококи та інші, є високий ризик сепсису. Мікроорганізми часто стійкі до сучасних антибіотиків. Трофічні виразки дають ускладнення, серед яких екзема, бешихове запалення, артроз та інші.

Терапію слід починати з лікування основної хвороби, інакше трофічна виразка залишиться в тому ж стані, як і була.

Симптоми хвороби

Найчастіше трофічна виразка з’являється на шкірі в районі кісточок, проте зустрічаються і в інших місцях, наприклад, слизових. Область шкірного покриву з виразкою стає нездатною для відновлення, оскільки порушується кровообіг і відтік лімфи, знижується імунітет.

Найчастіше трофічна виразка – це наслідки варикоза, тромбофлебіту, коли запалюються і закупорюються вени. Трапляються виразки й на зовнішній і внутрішній поверхні гомілки. Через застій у венах, тканини харчуються гірше, що провокує некроз, виникає виразка та інфекція. Коли захворювання тільки розвивається, у пацієнта набрякають гомілки, спостерігаються судоми, свербіж, тяжкість у литкових м’язах. Часто відчувається печіння та жар на шкірі. Якщо покласти ноги на височину, негативні прояви йдуть.

При виразці на шкірі стають видні тонкі вени, пігментні плями синіх відтінків. Шкірний покрив стає товстішим, він малорухливий і блищить, відчувається напруга і біль. Порушується відтік лімфи, що виступає невеликими краплями на поверхню шкіри. Спостерігається некроз тканин, утворюється виразка. Якщо є ще й інфекція, з виразки виділяється не кров, а гній.

Трофічна виразка виникає і внаслідок ураження артерій. Виразки починають розвиватися також внаслідок травм, переохолодження, ходіння у тісному взутті. Такі виразки розташовуються в районі п’яти, на великому пальці або стопі. Вони мають невеликий розмір, щільні краї, болять і травмуються під час ходьби.

При гіпертонії трофічна виразка супроводжується відчутними болями, виразки зазвичай перебувають симетрично задній чи передній поверхні гомілки.

У людей з цукровим діабетом трофічна виразка набуває тяжкої форми, приблизно половина ампутацій у разі гангрени ніг трапляється у хворих із цим діагнозом. Як правило, виразки з’являються на стопах на крайніх фалангах, також уражаються грибком шкіра та нігті. Сильного болю пацієнти не відчувають, навіть якщо виразки глибокі й великі, оскільки нерви уражені. Спровокувати трофічну виразку у хворих на цукровий діабет може потертість, травма, опік, садна.

Трофічна виразка може зачіпати не тільки поверхню шкіри та простір під нею, а й м’язи та кістки. Переважна більшість пацієнтів з такими виразками має також екзему та алергічний дерматит.

Діагностика

Коли виразку виявлено, лікар повинен визначити причину хвороби. З цією метою роблять ультразвукову доплерографію судин ніг, вимірюють рівень кисню, проводять рентгноконтрастну флебографію, а також низку інших досліджень.

Лікування

Щоб вилікувати трофічну виразку, необхідно застосовувати консервативну терапію та здійснювати оперативні втручання. Головний крок – вилікувати основну хворобу, що викликала таке ускладнення як трофічна виразка.

Лікування трофічних виразок може бути загальним та місцевим. Місцеве включає усунення інфекції, чищення виразки від некрозу, закриття дефекту. Необхідно щодня або раз на 2 дні обробляти поверхню виразки губками або серветками з розчином антисептика, накладати пов’язки з маззю та носити бандаж. Якщо у пацієнта хворі вени, йому потрібне компресійне бинтування. Виразки слід берегти від можливих травм.

У хірургічній практиці операція для лікування трофічної виразки визнана найефективнішою, тому що під час операції, як правило, усувають причину, яка призвела до виникнення виразки. Іноді після очищення новоутворення використовують здорову шкіру для пластики, щоб закрити дефект.

Від вірусів та грибків допомагають антисептики дикосидин, йодопірон, мірамістин, препарати зі сріблом.

Пацієнта лікують як у стаціонарі хірургічного центру, так і в домашніх умовах.

При неправильній терапії виразка виникатиме знову, тому при цьому захворюванні особливо важливий грамотний вибір лікаря та клініки.