Сухий кашель: причини, методи обстеження, лікування

Сухий кашель – захисна реакція, з допомогою якої організм намагається відновити прохідність дихальних шляхів.За сторонні тіла можуть виступати мокротиння, частинки пилу тощо. Кашель є рефлексом і виникає у разі порушення прохідності дихальних шляхів незалежно від бажання людини. Тобто він є симптомом, показником того, що в організмі є певні порушення. У зв’язку з цим основне лікування спрямоване усунення причини.

Найбільш поширені захворювання, що супроводжуються кашлем

Основною причиною виникнення кашлю є захворювання дихальних шляхів. Найбільш поширені це:

  • ларингіт – запальний процес локалізується в гортані та супроводжується «гавкаючим» кашлем;
  • трахеїт – запалення локалізується у верхніх дихальних шляхах (трахеї) і супроводжується кашлем, який викликає біль за грудиною;
  • бронхіт – запальний процес з локалізацією в бронхах, що супроводжується кашлем різного характеру (на початку хвороби він сухий, далі переростає у вологий з рясним відходженням мокротиння);
  • пневмонія – запальний процес, що зачіпає легені, викликає непродуктивний кашель, який супроводжується виділенням гнійного мокротиння;
  • плеврит – захворювання, у якому спостерігається запалення оболонки легень, у своїй людини турбує кашель і біль у боці;
  • пухлини легень;
  • кашлюк – дитяче інфекційне захворювання, основним симптомом якого є напад судомного сухого кашлю;
  • астма, набряк Квінке – алергічні захворювання, при яких виникає набряк дихальних шляхів;
  • прийом деяких лікарських засобів;
  • серцева недостатність.

Причини, не пов’язані із захворюваннями

Сухий кашель може виникати у здорових людей. Він виникає в результаті:

  • вдихання хімічних речовин;
  • потрапляння сторонніх тіл;
  • куріння тощо.

Види сухого кашлю

Сухий кашель поділяють на інфекційний та неінфекційний. За характером може бути:

  • гавкаючий;
  • глухий (іноді лікарі називають його «далеким»);
  • нападоподібний;
  • затяжний.

За видом сухого кашлю часто можна заздалегідь визначити захворювання. Перший вид характерний для інфекційних та вірусних захворювань. Як правило, зустрічається у малюків віком до двох років. При несвоєчасному лікуванні або запущеній формі може виникнути ускладнення як пошкодження голосових зв’язок. Виявляється втратою голосу.

Глухий кашель найбільше насторожує лікарів, оскільки він є основним симптомом туберкульозу та наявності пухлин у легенях. В такому випадку необхідно проводити ретельне обстеження хворого та диференціальну діагностику між декількома захворюваннями.

Приступоподібний сухий кашель у дорослих трапляється рідко. Здебільшого він уражає дітей до двох років. Є кілька кашлевих поштовхів поспіль за нетривалий проміжок часу.

Затяжний сухий кашель виникає з кількох причин. З найпоширеніших варто назвати:

  • синдром постназального затікання – запалення задньої стінки носоглотки з утворенням секрету та його затіканням по задній стінці глотки в трахею, бронхи, легені, що в результаті викликає подразнення рецепторів, як наслідок з’являється кашель;
  • інфекційні захворювання дихальних шляхів у людей з ослабленим імунітетом – організм не здужає боротися з недугою, тому сухий кашель набуває затяжного характеру, який може мати тяжкі наслідки (порушується будова бронхів, у результаті утворюються бронхоектази);
  • фарингіт хронічного перебігу;
  • плеврит;
  • туберкульоз початкової стадії;
  • пухлини, що локалізуються в області середостіння.

Сухий кашель – симптом, який свідчить про захворювання різного характеру. Встановити точний діагноз та причину його виникнення може лише лікар. Лише після цього людині призначається лікування.

Обстеження

Лікар здійснює попередній огляд пацієнта та з’ясовує основні дані щодо тривалості кашлю, його характеру, наявність додаткових симптомів (підвищена температура, виділення мокротиння, поколювання).

Крім цього, для встановлення діагнозу людям з сухим кашлем неінфекційного характеру призначається комплексне обстеження.

  1. Рентгенографія – метод дослідження виявлення запальних процесів і визначення їх локалізації. Дозволяє побачити, в якому стані знаходяться стінки бронхів. Також можна виявити сторонні тіла та осередки ураження легень туберкульозом.
  2. Спірометрія – дослідження для визначення швидкості та обсягу видихуваного повітря.
  3. Бодіплетизмографія – дослідження визначення ефективності функціонування дихальної системи.
  4. Бронхоскопія – огляд дихальних шляхів бронхоскопом. Під час обстеження можна взяти матеріал щодо більш ретельного аналізу.
  5. Бронхографія – введення контрастної речовини з наступною рентгенографією. Виявляє новоутворення, випинання, пошкодження стінок бронхів тощо.
  6. Комп’ютерна томографія – пошаровий огляд тканин легень.

У процесі лікування часто вдаються за допомогою тусографії – метод дослідження, що дозволяє визначити характер кашлю. При відповідному дослідженні отримують дані щодо його інтенсивності та тривалості. Дає можливість побачити динаміку одужання.

Лікування

Основне лікування сухого кашлю спрямоване усунення причини його виникнення. Проте симптоматичне лікування однаково має проводитися. Це допоможе покращити загальний стан пацієнта та дозволить вести йому нормальний спосіб життя.

Для полегшення загального стану насамперед необхідно створити відповідні умови, що сприятимуть одужанню. До них відносяться:

  • створення необхідної вологості у приміщенні (сухе повітря провокує нові напади кашлю);
  • виключення впливу зовнішніх подразників – хімічних засобів, аерозолів;
  • вживання великої кількості рідини – рекомендують тепле питво, чай із липою, медом, малиною;
  • відмова від куріння.

Купірувати напади сухого кашлю можна двома способами:

  • льодяниками, що містять ментол або м’яту;
  • лікарськими засобами для придушення кашльового центру.

Протикашльові препарати поділяють на наркотичні та ненаркотичні. До першої групи належать лікарські засоби, до складу яких входить кодеїн. Він впливає на кашльовий центр у довгастому мозку і може викликати низку побічних ефектів, тому такі препарати продаються лише за рецептом лікаря.

Ненаркотичні лікарські засоби не пригнічують мозковий центр. Вони впливають на рецептори бронхів, тому мають більш щадну дію. Випускаються у різних лікарських формах – у сиропах (для дітей) та у таблетках.

Якщо сухий кашель є причиною алергії, лікування включають антигістамінні препарати. Вони знімають набряклість, тим самим збільшуючи просвіт у бронхах.

У більшості випадків сухий кашель необхідно перевести у вологий. Для цього використовують муколітичні та відхаркувальні препарати. Вони сприяють посиленню секреції, розрідження мокротиння та полегшують її виведення з бронхів. З народних засобів добре допомагають:

  • 100 мл «Боржомі», 100 мл теплого волокна та 1 ч.л. меду;
  • Інгаляції з використанням мінеральних вод “Нарзан”, “Боржомі” або соди.

Поділитися

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на telegram
Telegram
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на email
Email
Догори