Перша стадія алкоголізму: коли ще не пізно одуматися

Алкогольна залежність характеризується стадіями перебігу. До переходу з однієї стадії в іншу нерідко проходять десятки років.

Перша стадія хронічного алкоголізму — це той період, коли у людини немає ще фізичної залежності від алкоголю, а є тільки залежність психічна. На цьому етапі шанси вилікувати алкоголізм найкращі.

Що відбувається в організмі на першій стадії?

Зростає толерантність до алкоголю, тобто людина краще починає переносити алкогольні напої і може випити набагато більше, ніж раніше. Головний орган детоксикації – печінку – мобілізує додаткові можливості для метаболізму етилового спирту.

Для того, щоб з’явилося приємне відчуття розслабленості, людині тепер потрібно випити більше.

Блювота після вживання навіть великої кількості спиртного не виникає.

Іноді людина перевищує обсяг випитого, не може контролювати дозу.

Після значної кількості спожитого алкоголю людина відчуває себе погано, але може відновитися без того, щоб похмелитися. Абстинентного синдрому на цій стадії ще немає.

Психологічний портрет алкоголіка при першій стадії захворювання

Вживання алкоголю на цьому етапі приносить задоволення, бо підвищує настрій, дозволяє забути про життєві негаразди. Людина ще не придумує відсутній привід, щоб випити, але дуже радіє, коли цей привід з’являється. Вона прагне частіше бувати в компаніях «однодумців». У тверезому стані починають проявлятися дратівливість і невдоволення.

У цій стадії людина ще соціалізована – вона може зберігати робоче місце, сім’ю, коло спілкування. Однак, починають виникати і перші проблеми. Наприклад, після алкоголізації у вихідні стає все важче вийти на роботу в понеділок. Трапляються скандали з рідними. Страждає зовнішній вигляд – з’являється неохайність. Критика до самого себе знижується. Людина, як правило, не вважає, що у неї є проблеми з алкоголем і знаходить безліч виправдань своєї поведінки.

Попри зниження критики, іноді на цій стадії хвороби у людини виникають докори сумління. Саме в першій стадії алкоголізму поєднання сили волі й підтримки близьких людей, а також виключення провокативних моментів може позбавити людину від залежності. При цьому одному буде достатньо власного бажання піти від згубної пристрасті, а іншому може знадобитися допомога психотерапевта або лікаря-нарколога.