Місцеве лікування при ускладненні синдрому діабетичної стопи

Однією з важливих проблем при наданні допомоги хворим на ускладнення при синдромі діабетичної стопи (СДС) є місцеве лікування гострого або хронічного запального процесу в гнійно-некротичному вогнищі. Удосконалення бачення місцевого лікування неможливе без диференційованого підходу з використанням топічних лікарських форм відповідно до особливостей перебігу ранового процесу.  Важливе значення для хворих на СДС, крім системної медикаментозної терапії, має вибір тактики місцевого лікування з урахуванням фази перебігу ранового процесу, його поширеності, характеру інфекції та інших.

Ефективним є метод сорбційно-аплікаційної терапії. У I фазі ранового процесу рани ведуться “під пов’язкою” із розчинами антисептиків, протеолітичних ферментів, комбінованих препаратів на гідрофільній основі. Найчастіше (86,7% спостережень) використовували такі комбіновані препарати, як діоксизоль, офлокаїн, нітацид, мірамістин.

Перев’язки проводяться 1 раз на день, вибір препарату визначається характером мікрофлори в рані. За показаннями виконується некректомія та хімічний некроліз. При значній ексудації застосовується метод сорбційно-аплікаційної терапії з використанням тканинного сорбенту “Серветка атравматична вуглецева”. Ефективність методу лікування можна оцінити за характером ексудату в осередку, термінами очищення рани, динамікою перифокальної запальної реакції, ступенем мікробного забруднення рани.

Висока антибактеріальна активність щодо багатьох видів мікроорганізмів, гіперосмолярність та потенційна безпека для грануляцій, властиві мазі Метилурацил з мирамістином, дозволили використовувати її у ІІ фазі ранового процесу. При низькому ризику реінфікування можна використовувати Актовегін у вигляді 20% гелю або 5% крему. Деяким пацієнтам у ІІ фазі ранового процесу необхідно здійснети оперативне закриття ран – дерматопластику.

У III фазі ранового процесу були використоауються препарати на ліпофільній та гелевій основі: Актовегін у вигляді 5% мазі, гель Пантестин. За результатами проведених досліджень перевірених відмінностей клінічної ефективності використаних препаратів не виявлено. Аналіз результатів спостережень підтвердив високу клінічну ефективність препаратів для місцевого лікування відповідно до фази ранового процесу та обов’язкового врахування особливостей ран у хворих з ускладненням синдрому діабетичної стопи.

Поділитися

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на telegram
Telegram
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на email
Email
Догори