Гнійник: лікування

Гнійник може бути викликаний ангіною, грипом, остеомієлітом, фурункулом, пошкодженням слизової оболонки порожнини рота або шкіри, занесенням шприцом при введенні лікарських засобів в тканини бактерій. Гнійник може бути викликаний і при попаданні хімічних речовин на шкіру, наприклад, гасу або скипидару, а також при взаємодії організму з мікрофлорою.

Гнійники можуть бути множинними або одиничними, дрібними або великими, хронічними або гострими. На обличчі гнійник зазвичай з’являється після ускладнення захворювання зубів. При прогресуванні гнійного процесу починається погіршення загального стану організму, може підвищитися температура, порушитися апетит і сон. Щоб гнійник не дав серйозні ускладнення, необхідно оперативне втручання. Інакше гнійник може перерости у флегмону.

Хоч би яким би не був гнійник, призначити лікування повинен тільки лікар. Ступінь змін патологічного процесу при самостійному або неправильному лікуванні може мати серйозні наслідки. Наприклад, якщо при перитонзилярнім абсцесі лікування не проводиться, то гнійник сам розкриється, але не факт, що гній витече весь. Велика частина залишиться і може дати ускладнення. Тому, при зверненні до лікаря необхідно розповісти все, коли почався гнійник, чим лікували, що йому передувало. Від цього залежить, наскільки швидко і безнапасно пройде лікування. Саме від того, який діагноз буде поставлений, буде ясно чи необхідне оперативне або консервативне лікування.

Наприклад, розтин абсцесу бартолінової залози відбувається за допомогою фурациліновій мазі, так і оперативним шляхом в стаціонарі. У будь-якому випадку мета будь-якого лікування — розтин гнійної порожнини, спорожнення її та дренування. Невеликі розташовані поверхнево гнійники підшкірної клітковини зазвичай лікуються амбулаторно. Складний паратонзилярний абсцес лікують тільки в умовах термінової госпіталізації. Якщо ж в гнійнику задіяні легені або печінка, за допомогою пункції викачують гній, вводять антибіотики. Після розтину гнійника, лікування проводиться, як і при лікуванні гнійних ран.

Якщо лікування гнійників, розташованих поверхнево, розпочато вчасно, то прогноз завжди сприятливий. Якщо все запущено, то лікування потребує високої кваліфікації лікаря, бо при зробленому неадекватному дренуванні оперативному втручанні негативні наслідки забезпечені. Гнійник може перейти в хронічну форму або генералізацію інфекції.