Апендицит: симптоми та діагностика

Перш ніж розглядати таки хворобу як апендицит його симптоми та лікування, слід сказати кілька слів про орган, з яким трапляється дане захворювання апендикс.

Довгий час медицина розглядала апендикс як непотрібний, проблемний орган, який так і хоче запалиться і заподіяти купу проблем людині. Але останні дослідження в США показали, що апендикс має важливу роль у формуванні імунної системи організму. У ньому зберігаються корисні для кишечника бактерії, щось на кшталт резервуара. При виникненні в організмі таких захворювань як діарея, з кишечника вимивається всі бактерії, в тому числі й корисні для травлення. Після цього і вступає в роботу апендикс йде поповнення відсутніх бактерій.

Все було б добре, якби в цей самий апендикс, з потоком крові, не потрапляли гноєтворні мікроби. При закорковуванні просвіту каловими каменями та підвищеному виробітку бактерій відростком, виникає апендицит одна з найпоширеніших хвороб черевної порожнини. Виникає найчастіше у віці 10-35 років.

Найбільш поширені кілька видів апендициту:

  • Слабо виражений. Симптоми слабо проявляються.
  • Нормальний. Зустрічається в 75% випадків.
  • Деструктивний. Супроводжується сильними болями та важким загальним станом.

АПЕНДИЦИТ: СИМПТОМИ

Як і в більшості випадків виникнення захворювань, організм сигналізує нам за допомогою болю, причому досить сильного. Спочатку біль не має чітко вираженого розташування, просто болить живіт. Залежно від розташування апендикса, після 4-5 годин, починає сильно боліти: справа під животом, або трохи вище під ребрами, або в області таза. У разі розташування серця справа, біль буде з’являтися відповідно зліва.

Крім сильного болю, можливе виникнення блювоти та проносу.

У деяких випадках спостерігається темний колір сечі, сухість у роті, підвищена температура (аж до 40 градусів). У вагітних жінок можливий сильний біль при перевертанні з боку на бік.

Знижений апетит, або їсти зовсім не хочеться.

Якщо апендикс розташований нижче живота, ближче до органів малого таза, можуть виникнути болі в попереку і при сечовипусканні.

У дітей молодшого віку може проявиться «простудний симптом» нежить.

При появі таких симптомів слід негайно звернутися до лікаря і зробити додаткову діагностику. Самолікуванням ні в якому разі не можна займатися це дуже небезпечно!

ДІАГНОСТИКА АПЕНДИЦИТУ

Як ми побачили, симптоми апендициту досить різноманітні і їх часто можна сплутати з «простими» болями при виразці шлунка або гастриті. Тому завжди потрібно робити діагностику:

  • Повний аналіз крові. При виникненні апендициту в крові з’являється підвищена кількість лейкоцитів. Якщо при цьому спостерігаються сильні болі у пацієнта, лікар безпомилково направляє пацієнта в хірургічний відділ на видалення.
  • Так само проводять аналіз сечі, підвищений вміст білка вірна ознака цього захворювання.
  • УЗД. Проведення ультразвукового дослідження черевної порожнини добре показує наявність апендициту. Якщо запального процесу у відростку нема на УЗД його не буде видно. І навпаки, при запаленні на УЗД добре буде видно апендикс у вигляді трубки, навколо якої утворюється скупчення рідини.
  • Томографія. Так само добре діагностує наявність запалення (плюс показує взагалі всі хворі та видозмінені органи черевної порожнини). При всіх плюсах даного методу, слід зазначити дорожнечу даного обладнання, що позначається як на вартості самого обстеження, так і на наявність самого томографа в лікарнях.
  • Лапароскопія. Найрідкісніший спосіб. Під місцевою анестезією хірург робить надріз в черевній стінці, куди вводиться лапароскоп (тонкий зонд з відеокамерою). Це стовідсотковий метод діагностування апендициту, але простіше зробити вищенаведені аналізи та діагностику без особливої потреби зайвий розріз і втручання в тіло людини краще уникати.
  • Рентгенологічне дослідження. Багато пацієнтів просять зробити рентген, але це даремний для діагностування апендициту інструмент на ньому можна побачити тільки калові камені, але далеко не завжди вони є причиною запального процесу.
  • Коли пацієнтові ставлять діагноз «Апендицит», єдине лікування хірургічне видалення. При найменшому натяку на апендицит людину потрібно госпіталізувати та вже в лікарняному закладі провести необхідну діагностику.

ПІДГОТОВКА ДО ХІРУРГІЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

  • Очищення шлунка. Проводиться за допомогою спеціального зонда для того, щоб краще спрацювала анестезія. Якщо у пацієнта була постійна блювота — очищення не проводиться.
  • Очищення кишечника. Використовують клізми зі спеціальним розчином.
  • Підбір анестезії. Лікар-анестезіолог підбирає відповідну анестезію для знеболювання, на основі інформації про стан здоров’я пацієнта, переносність наркозу тощо.

На закінчення хочеться сказати, що апендицит в сучасному світі не становить такої загрози життю людини як раніше. Якщо дотримуватися запобіжних заходів, не ігнорувати сигнали свого організму і не запускати хворобу лікарі швидко прооперують і позбавлять ваш організм від загрози.

Поділитися

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на telegram
Telegram
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на email
Email
Догори